В умовах невизначеності державної аграрної політики та відсутності чіткої стратегії її розвитку особливого значення набуває удосконалення та пошук адекватних механізмів цього розвитку. Вплинути на ситуацію може не тільки наше законодавство, а й зовнішній контекст – перш за все, аграрна політика ЄС та більш глобальні чинники, такі як зміна клімату. Хто може передбачити, що матиме вплив на аграрний сектор та буде готовий адаптуватися до нового укладу, не просто посилює свої позиції на ринку, а використовує всі приховані можливості галузі.
31 серпня відбулася експертна панель організаційно-діяльнісної Платформи «Агро» Волинської бізнес-школи НаУОА, присвячена цим питанням. Про те, чого слід очікувати аграріям у найближчі роки, розповіли докторка аграрних наук, координаторка аналітичних проєктів Спільного дослідницького центру Генерального Директорату Європейської комісії Марія Богонос та експерт з питань зміни клімату та економіки екосистем, голова української делегації на переговорах за Рамковою конвенцією ООН про зміну клімату 2015-2018 рр. Тарас Бебешко.
Зокрема, Марія Богонос представила доповідь про причини та наслідки аграрної політики ЄС до 2020 року та можливі ефекти окремих інструментів Спільної аграрної політики ЄС до 3020 року. Експертка наголосила, що при зменшенні обсягів виробництва основних видів аграрної продукції можливе значне зменшення викидів парникових газів. Цьому сприятимуть основні тренди європейської аграрної політики, зокрема:
- повільне зменшення площі земель сільськогосподарського призначення (урбанізація, відновлення площ лісів);
- збільшення площі сільськогосподарських земель «органічної культивації» з 8% до >12%, зокрема ріллі;
- схильність споживачів до більш здорового харчування: менше цукру, більше овочів та фруктів, нежирна м’ясна продукція;
- пошук альтернативних джерел кормів та палива;
- посилення вимог до сталого виробництва агропродукції;
- вирівнювання підтримки доходів агровиробників;
- акцент на якості продукції, збереженні навколишнього середовища, клімат-нейтрального виробництва;
- збільшення інвестицій в розвиток нових технологій виробництва у зв’язку з обмеженнями щодо навколишнього середовища;
- країни ЄС матимуть ширшу автономію у запровадженні нової агрополітики.
Важливість“зелених” акцентів в європейських політичних наративах підтвердив в своєму виступі Тарас Бебешко. За словами експерта, на міжнародних переговорах мало говорять про те, як запобігти глобальним змінам клімату, натомість здебільшого обговорюють, як жити спільно в умовах, коли клімат змінюється – і змінюється непередбачувано. В Україні про це взагалі ніхто розмову не веде: наприклад, про те, що зі зміною клімату можливе опустелювання наших земель. Такі глобальні зміни призведуть, перш за все, до переосмислення стосунків між людьми. І не тільки бізнесових, а й соціальних і управлінських. Проте, Україна доводить, що має ресурс для використання неминучих кліматичних змін на свою користь. Тут якраз і стає в нагоді наш досвід у самоорганізації.
«Це досвід регіональних підходів і кооперативних ініціатив. Адже окрім глобальних міжнародних систем, які йдуть у рамках ООН, у світі існують паралельні системи, що утворені на регіональному та місцевому рівні. Це асоціації різного типу, також кооперації через місцеві владні структури. Існує не менший ринок за ООНівський,» – розповів Тарас Бебешко.
За його словами, у нас є перспектива скооперуватися довкола можливостей плідного регіону Волині. Чому?
Поліські болота – це джерела води для майбутнього всієї України. Якщо кліматичні зони зрушаться на північ, то ті регіони, які не були зонами інтенсивного сільського господарства, можуть такими стати. І це не перспектива сторіч, а в кращому випадку – десятка років.
Це питання нового асортименту – нових порід і сортів. Саме через переміщення кліматичних зон. Наприклад, Німеччина зараз веде активні роботи щодо впровадження у власних лісах і територіях нових видів, пристосованих до змінених температурних умов. У деяких країнах упроваджують проєкти зі створення підземних або укритих водосховищ. Для деяких районів України, зокрема Закарпаття, це точно актуально.
За словами експертів, самоорганізація – це питання конкуренції, виживання України, як держави, і це питання майбутнього не тільки для нас, а всього регіону центральної Європи. Адже за великим рахунком Україна може прогодувати значно більше людей, ніж зараз. Тому що велика частка сільськогосподарської продукції в Україні – імпортована і неукраїнського походження.
Відвернути глобальні зміни неможливо, але підготуватися до них можна і треба. Експерти панелі підкреслюють, що саме ті волинські аграрії, хто побачить та використає приховані ресурси та можливості, не лише виживуть в умовах кліматичних змін, а й виведуть свій бізнес на якісно новий рівень.
Переглянути виступи експертів можна на нашому Youtube-каналі.
